Профорієнтація 9-11 класи
"Всеукраїнський проєкт з профорієнтації та побудови кар'єри"https://hryoutest.in.ua/ . Тестування безкоштовне, головне реєстрація і пройти тестування до кінця. У кабінеті учня зберігається вся інформація про пройдене тестування.
Орієнтовний алгоритм дій практичного психолога/соціального педагога
під час освітнього процесу (з урахуванням кризових ситуацій)
1. Перед початком освітнього процесу (прибуття дітей до ЗО)
1.1. Психолог проводить ―Хвилинку психологічної підтримки‖ для працівників закладу освіти на початку робочого дня.
1.2. Психолог співпрацює з педагогами під час ранкової зустрічі здобувачів освіти.
1.3. Психолог проводить бесіди, спостереження за психоемоційним станом педагогів та дітей,
використовує вправу «Ранкове коло».
1.4. Психолог допомагає стабілізувати психологічний стан, в разі потреби, надає першу психологічну допомогу.
1.5. Психолог транслює вправу «Психологічна хвилинка» перед початком першого уроку за наявності у закладі освіти технічних умов
2. Під час звукового сигналу «Повітряна тривога»:
2.1. Психологг допомагає педагогам перемістити дітей в укриття.
3. У період перебування учасників освітнього процесу в укритті:
3.1. В укритті психолог/соціальний педагог відслідковує емоційний
стан учнів, педагогів та в разі потреби, надає першу психологічну
допомогу. У фокусі підвищеної уваги - діти з особливими освітніми
потребами.
3.2. Психолог з вчителями
проводять розвантажувальні або мотиваційні вправи з метою
стабілізації емоційного стану учнів та налаштування на навчальну
діяльність в укритті.
4. Під час оголошення сигналу «Відбій повітряної тривоги»:
4.1. Психолог під час виходу учнів з
укриття відслідковує емоційний стан учнів, педагогів та в разі
потреби надає першу психологічну допомогу.
4.2. Психологпід час повернення дітей до класів, за наявності в закладі освіти технічних умов для онлайн- уроків, транслює коротку вправу «Психогімнастика». Або:
Проводить коротку психогімнастику з учнями та педагогами, які повернулись з укриття.
5. Протягом робочого дня у звичному форматі навчання (відсутність кризових ситуацій):
5.1.Психолог працює за щоденним
планом, реагує на виклики та запити учасників освітнього процесу.
5.2. Психолог корегує щоденний план
роботи відповідно до потреб у психологічній підтримці учасників
освітнього процесу у воєнний час.
6. Під час роботи закладу освіти в дистанційному форматі:
6.1. Психолог/соціальний педагог працює за щоденним планом в
онлайн-режимі, реагує на виклики та запити учасників освітнього
процесу.
6.2. Надає вчителям матеріали для проведення психогімнастики,
«Психологічної хвилинки» або надсилає покликання на власні ресурси
для проведення спільної «Психологічної хвилинки».
6.3. Надає онлайн - консультації для педагогів, учнів, батьків.
Корисні матеріали
У кожного з нас існує індивідуальна межа психічної напруги, після якої
починають переважати захисні реакції. Кожен із нас має різні реакції і
переживання різної інтенсивності, тому, якщо вони мають доволі
інтенсивний характер, стає складно контролювати себе і свою поведінку, що,
в свою чергу, заважає виконанню робочих завдань, варто скористатися
рекомендаціями психолога, щоб самостійно повернути під контроль свої
емоції, переживання, поведінку.
СТРАХ
Безстрашних людей не буває. Більшість людей під час нападу страху
відчувають, немов внутрішнє завмирання, ―мурашки‖ по тілу, ―ворушіння‖
волосся, прискорене серцебиття, брак повітря, відчуття фізичної слабкості,
жару або холоду, дискомфорту або болю в грудях, підвищену пітливість,
тремтіння окремих частин тіла або всього тіла. Іноді, страх може
супроводжуватись запамороченням, нудотою.
Ознаки сильного неконтрольованого страху: напруга м’язів (особливо
м’язів обличчя), сильне серцебиття, прискорене поверхневе дихання,
знижений контроль над власною поведінкою (неадекватна реакція на слова і
дії інших людей, безцільне метушіння, збудження, агресивна поведінка або,
навпаки – заціпеніння), деяка втрата зв’язку з реальністю, порушення
критичного сприйняття обстановки і власних дій.
Самодопомога під час страху
Впоратися з нападом страху можна спробувати самостійно за
допомогою таких прийомів:
1. Спробуйте сформулювати подумки, а потім промовити вголос, що
викликає у Вас страх. Якщо є змога, поділіться своїми переживаннями.
―Проговорений‖ страх стає меншим.
2. Під час наближення нападу страху дихайте неглибоко й повільно:
вдихайте через рот, а видихайте через ніс. Можна спробувати і таку вправу:
зробити глибокий вдих, затримати дихання на 1-2 секунди, видихнути.
Повторити вправу 2 рази. Потім зробіть 2 нормальних (неглибоких)
повільних вдихи-видихи. Чергуйте глибоке і нормальне дихання до тих пір,
поки не відчуєте покращення.
3. Закрийте на мить очі, зробіть 8-10 коротких та енергійних вдихів і
повільних та тривалих видихів. Після цього треба кілька разів напружити і
розслабити м’язи тіла.
Повторюйте подумки 2-3 рази свою ―формулу безстрашності‖ за типом:
Я спокійна (-ий) і впевнена (-ий) у собі.
Я впевнена (-ий) у ЗСУ, вони не підведуть.
Я сильна (-ий) і смілива (-ий).
Я до всього готова (-ий) і з усім впораюсь.
Я, як сталева пружина – потужна, пружна, незламна.
Моє тіло повністю підвладне мені.
Я спокійна (-ий) і впевнена (-ий) у собі тощо.
Допомога іншим
Покладіть руку постраждалої людини собі на зап’ясток, щоб вона
відчула Ваш спокійний пульс. Це буде сигналом: ―Я зараз поряд, ти не
одна (один)!‖.
Дихайте глибоко і рівно. Спонукайте людину дихати в одному з Вами
ритмі.
Якщо людина говорить, слухайте її, виявляйте зацікавленість,
розуміння, співчуття.
Можна (з дозволу) зробити постраждалому легкий масаж найбільш
напружених м’язів тіла.
ТРИВОГА
Тривога – це система готовності реагувати на все нове як на потенційну
загрозу організму, яка має адаптивний характер. Розрізняють два види
тривожної реакції: фізіологічну і патологічну. Якщо інтенсивність тривоги
надмірна щодо ситуації, що її викликала, або вона не зумовлена зовнішніми
чинниками (зумовлена внутрішніми причинами), її розглядають як
патологічну. На відміну від нормальної, патологічна тривога завжди більш
тривала і виражена, і призводить до придушення (виснаження), а не
посилення адаптаційних можливостей організму. Реакція тривоги буває
різного ступеня. Крайні форми тривоги супроводжує психічна або емоційна
напруженість. Психічні і поведінкові симптоми: хвилювання з незначного
приводу, відчуття напруженості і скутості, нездатність розслабитися,
дратівливість і нетерплячість, втомленість, ―перебування на межі зриву‖,
неможливість концентруватися, погіршення пам’яті, труднощі засипання і
порушення нічного сну, швидка стомлюваність, страхи, часто пригнічений
настрій, занепокоєність або, навіть, надмірна активність, крайня
непосидючість і потреба постійно щось робити. Оскільки для цієї форми
реакції характерна рухова домінанта, людина, потерпає від надмірної
тривоги, нерідко здається найактивнішим індивідом. Під час пасивної форми
- заціпеніння; припинення активної діяльності; відсутні навіть спроби
протидії екстремальній ситуації; стан ступору; апатія, загальмованість рухів;
непритомні стани.
Серед соматичних проявів тривоги виділяють:
• серцево-судинні: прискорене серцебиття, прискорений пульс, неприємні
відчуття або болі в грудях, коливання артеріального тиску, стан
напівнепритомності, приливи жару або холоду, пітливість, холодні й вологі
долоні, порушення циркуляції крові, що призводить до оніміння ступень ніг і
кистей рук;
• дихальні: відчуття ―кому‖ в горлі, відчуття браку повітря, прискорене або
переривчасте дихання, задишка, нерівномірність дихання, незадоволеність
вдихом;
• неврологічні: запаморочення, головні болі, стан напівнепритомності,
тремор, м’язові сіпання, здригання, напруга і біль у м’язах, порушення сну,
неконтрольоване слиновиділення, болі в попереку, болі хірургічних шрамів,
старих ран, нездатність розслабитися;
• шлунково-кишкові: нудота, сухість в роті, пронос або запор, болі в животі,
метеоризм, порушення апетиту;
• сечостатеві: часте сечовипускання;
• органів чуття: ослаблення зору і слуху;
• терморегуляторні: безпричинні підвищення температури тіла та озноб.
ДЛЯ ЕКСПРЕС-ОЦІНКИ СВОГО СТАНУ ПОСТАВТЕ СОБІ ДВА
ЗАПИТАННЯ:
1. ―Чи відчувала (-в) я більшу частину часу за останні чотири тижні
занепокоєння, напругу або тривогу?‖
2. ―Чи часто у мене буває відчуття напруженості, роздратованість і
порушення сну?‖
Якщо хоча б на одне з цих запитань маєте позитивну відповідь, - необхідно
звернутися за фаховою допомогою.
Самодопомога під час тривоги
Коли людина відчуває страх, вона боїться чогось конкретного, а
переживаючи відчуття тривоги, людина не знає, що саме є джерелом цього
відчуття. Тому стан тривоги складніший, ніж стан страху.
1. Перетворіть тривогу на страх. Постарайтеся зрозуміти, що саме Вас
турбує. Іноді цього буває достатньо, щоб напруга знизилася, а переживання
стали не такими болісними.
2. Найболісніше переживання під час тривоги – це неможливість
розслабитися. Напружені м’язи, в голові крутяться одні й ті ж самі думки,
тому корисно буває зробити декілька активних рухів, фізичних вправ, щоб
зняти напругу.
3. Складні розумові операції теж допомагають знизити рівень тривоги.
Спробуйте подумки рахувати, здійснювати математичні дії, згадувати або
складати вірші, придумувати рими тощо.
4. Зробіть вправу ―Поза кучера на дрожках‖. Це допоможе заспокоїтися,
ефективно зняти фізичну і психічну напругу, що має особливе значення для
профілактики перевтоми, неврозів і психосоматичних захворювань джерелом
яких є стрес. Відновлення сил в аутогенному стані (за умови регулярного
виконання цієї вправи) йде набагато швидше, ніж під час сну або простого
відпочинку. Ця поза для аутогенного тренування застосовується найчастіше
тому, що її можна робити практично всюди, де є стілець, табурет, ящик
відповідної висоти та інші підручні засоби.
Критерій придатності підручних засобів для занять в позі ―кучера на
дрожках‖ – розташування сидіння і стегон того, хто займається параллельно
до підлоги. Перед заняттям слід ослабити ремінь, розстібнути верхній ґудзик
сорочки, зняти годинник, окуляри.
Для того, щоб прийняти ―позу кучера на дрожках‖, необхідно:
- Сісти на край сидіння так, щоб край стільця (або того, на чому сидиш) припав
на складки сідниць.
- Широко розставити ноги, щоб розслабити м’язи, які зводять стегна.
- Гомілки поставити перпендикулярно до підлоги (якщо після цього
залишається напруга в гомілках, посуньте стопи вперед на 3-4 сантиметри до
зникнення напруги).
- Голову опустити вперед, щоб вона висіла на зв’язках, і згорбити спину.
- Погойдуючись назад-вперед, переконатися, що поза стійка за рахунок
рівноваги між опущеною головою і згорбленою спиною.
- Покласти передпліччя на стегна так, щоб кисті м’яко огинали стегна і не
торкалися одна одної; спиратися передпліччями на стегна не треба, оскільки
поза стійка і без цього.
- Заплющити очі.
- Дихати спокійно, як уві сні, роблячи вдих і видих через ніс.
Спочатку поза здається незручною, але у міру її освоєння виявляються
її достоїнства: невибагливість і універсальність; опущена голова робить
невидимим обличчя, що важливо для багатьох.
Допомога іншим під час надмірної тривоги
1. Важливо постаратися «розговорити» людину і зрозуміти, що саме її
турбує. В цьому випадку, можливо, людина усвідомить джерело тривоги і
зможе заспокоїтися.
2. Часто людина тривожиться, коли у неї не вистачає інформації про події,
що відбуваються. В цьому випадку можна спробувати допомогти надавши
достовірну обнадійливу інформацію, або допомогти із складанням списку
перевірених інформаційних джерел.
3. Спробуйте зайняти людину розумовою діяльністю: рахувати, писати та ін.
Якщо вона буде зосереджена на цьому, то тривога зменшуватиметься.
4. Фізична праця, рухова діяльність теж можуть бути дієвими способами
заспокоїтися. При цьому свідомість звільняється від емоційного ―полону‖ і
людина починає розуміти і свій стан, і поведінку, починає управляти ними.
Психологічні хвилинки розроблені фахівцями психологічної служби у
системі освіти України
Шамардіна Анна Володимирівна
https://drive.google.com/file/d/1RqV_fWgMDtJpHvXs4crQD_NR0ez_tYRP/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1RqV_fWgMDtJpHvXs4crQD_NR0ez_tYRP/view?usp=sharing
https://drive.google.com/file/d/1z0N7lh7U_KboHshgJ0crm7mUL43tsQCb/view?usp=sharing
Матушенко Олена Анатоліївна
https://youtu.be/hVTqEEVUZaw
https://youtu.be/hVTqEEVUZaw
https://youtu.be/NHBEUdOaHg8
https://youtu.be/hguSKqCOJOM
https://youtu.be/Ox_vERq7Gu4
https://youtu.be/nvT2vyWfa6I
Унгурян Лариса Георгіївна
https://www.youtube.com/watch?v=xsERo72LJu8
https://www.youtube.com/watch?v=dC0_Q-oaUuY
Твердохліб Людмила
https://www.youtube.com/watch?app=desktop&v=ktKeIPQmXRA&feature=youtu.be
Сидоренко Вікторія Валентинівна
Терех Ганна
https://drive.google.com/file/d/17SEvUsD_-V7KK5mb1sXsP1nDSII5m_Uh/view?usp=drivesdk
Київ
Доманська Оксана Олександрівна
https://www.youtube.com/watch?v=jbZiqpLI_B8
https://youtu.be/G8SdLwKW1JA
Романенко Олена Іванівна
https://www.youtube.com/watch?v=eTu7o9qdVzQ&t=12s
Алєксєєнко Марина Віталіївна
https://www.youtube.com/watch?v=tQrNeTGYpkQ
https://www.youtube.com/watch?v=BzF3w0bwqj8
Гольцева Інна Михайлівна
https://www.youtube.com/watch?v=4NjGc1QYur8
https://www.youtube.com/watch?v=Z3lHzbW4eQ4
Скобленко Наталія Ігорівна,
Янчук Марія Василівна
https://www.youtube.com/watch?v=idL1fkIhSxU
https://www.youtube.com/watch?v=lWnDhWNJw0M
Кіровоградська область
Гриджук Надія Олександрівна
https://www.youtube.com/watch?v=cSeKzUtprl4
https://www.youtube.com/watch?v=LqERsYGCpnw
https://www.youtube.com/watch?v=hSmEmL6W010
https://www.youtube.com/watch?v=cRGZTT2ZwYc
https://www.youtube.com/watch?v=PKZcnCe001A
https://www.youtube.com/watch?v=EuPTMOo8wd0
https://www.youtube.com/watch?v=t07QmzRwn8Y
